(067) 448-56-84

Асоцiацiя по захисту прав споживачiв фiнансових послуг

Гарантуємо збереження майна і повертаємо впевненність та спокій


Позиція Асоціації антиколпекторів та правозахисників України «Ваша Надія» та Народного Люстраційного Комітету щодо законопроекту № 4895

timthumb (4).jpg

Позиція Асоціації антиколпекторів та правозахисників України «Ваша Надія» та Народного Люстраційного Комітету щодо законопроекту № 4895 «Про переведення кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну»

Наразі Україна переживає непрості і буремні часи, можливо, найважчі у своїй новій історії. Політична нестабільність, спад економіки, коливання курсу гривні, прояви сепаратизму та тероризму, численні вбивства людей. Однак, за цими, очевидними і всім відомими проблемами схована ще одна загроза – жахлива ситуація на ринку фінансових послуг і повне плюндрування прав споживачів таких послуг.
Не хочеться говорити неприємні чи десь навіть трагічні слова, однак те напруження соціуму та складність економічної ситуації вкупі з нахабною позицією «народних» обранців, які, на жаль, народ бачать лише як інструмент збагачення, може призвести до такого протесту, який по своїх негативних наслідках може перевершить останні події Євромайдану.

Депутати настільки звикли обслуговувати інтереси великого капіталу і олігархічних кіл, що навіть в умовах напіввоєнного часу та зубожіння населення України продовжують підігравати на руку своїм спонсорам та все вужче затягувати фінансове ярмо на шиї простих людей.
На разі Верховною Радою України розглядається законопроект № 4895 «Про переведення кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну». На жаль, варто відзначити, що цей проект закону є не тільки недосконалим та недопрацьованим, а й таким, який навіть в такому вигляді навряд чи буде прийнятий Радою цього скликання.

Викликає глибоке розчарування той факт, що навіть науковий висновок до даного законопроекту підготовлений людиною, яка або не володіє ситуацією у повній мірі або представляє інтереси вузького кола осіб. Спробуємо обґрунтувати свою позицію.
Експерт В. І. Борденюк пропонує збільшення строку погашення кредиту до 20 років та сплачувати в першу чергу тільки відсотки по кредиту, як це було зроблено в Норвегії.

На нашу думку, очевидним є те, що в Норвегії не має інфляції і такого катастрофічного знецінення власної валюти, не має кабальних та часто абсурдних умов в кредитних договорах, не має нелегальних та корумпованих схем виведення капіталів з банківської сфери, не має факторингових та колекторних компаній, які без сплати податку та отримання відповідних ліцензій мають змогу придбати мільярдні борги позичальників перед банками за 5-6 відсотків, а потім вимагають у позичальників повну суму з пенею і штрафними санкціями у валюті по новому курсу.

Виникає логічне питання, чому експерт бере досвід виключно Норвегії? Для прикладу Греція в пік кризи 2008 року заборонила колекторський бізнес вказавши, що аморально «вибивати» борги в період кризи. Підкреслимо, що греки визнали аморальним те, що у нас вважається абсолютно прийнятним, навіть у період фактичних військових дій та значного зубожіння значної частини громадян України по причині великої інфляції, зменшення кількості робочих місць, збільшення тарифів на комунальні послуги, транспорт та енергоносії.
Іншим зразком є Великобританія, де банки без державного регулювання цього питання в кінці 2008 року запропонувати позичальникам зменшити відсотки (з 5 до 1 відсотка річних), зробили гнучку систему оплати тіла кредиту. У Чехії позичальники мали можливість викуповувати свої борги у банків (так званий соціальний факторинг) за 20-30 відсотків від загальної заборгованості, у разі відмови вони втрачали лише заставне майно, без будь-яких додаткових зобов’язань. У Росії банки зобов’язані були перерахувати позичальнику суму платежу, виходячи з його реальних доходів, крім того було заборонено нараховувати будь-які комісії/платежі при видачі кредиту і при його обслуговуванні. Іcландія оголосила дефолт, розплутала систему шахрайств на ринку фінансових послуг (і всі винні отримали тюремні строки!), таким чином повністю ліквідувавши державний борг і велику кількість боргів населення.

У США після відомих потрясінь 2011 року («Захопи Волл Стріт») уряд Обами знизив відсотки, страхові платежі, заборонив відчужувати іпотечне майно, а всім постраждалим виплатив значні грошові компенсації. Такий список можна продовжити, тому залишається незрозумілим, чому експерт лише частково проаналізував іноземний досвід.

Далі шановний пан Борденюк пише, що «одним із варіантів міг би бути механізм конвертації половини від заборгованості позичальника з одночасним обліком різниці в курсах валют та відсоткових ставках на окремому кредитному рахунку позичальника. Водночас частина цієї суми щорічно списувалася б банком пропорційно до щорічного відсотка погашених позичальником зобов’язань за конвертованою заборгованістю; […] з метою погашення зобов’язань по іпотечних кредитах банки могли б продавати позичальникам іноземну валюту виключно по спеціальному курсу, який не передбачав би отримання банками відповідного прибутку».

Експерт не хоче проаналізувати питання, адже, якби він це зробив, то стало очевидно, що позичальники не платять не тому, що вони не хочуть це робити, а тому, що просто не мають змоги при житті розрахуватися з фінансовою установою.

Більшість банків свої кредити продають за 5-6 відсотків від номіналу колекторам або іншим структурам, часто офшорним та пов’язаним з самим банком, однак не стали банкрутами, отже, чому вони «страждатимуть», коли кредит буде переведено в національну валюту по старому курсу? Це становитиме, як найменше, 50 відсотків від кредиту, а не 5-6 за які вони продавали і готові продавати такі зобов’язання. Тим самим, очевидно, що в черговий раз іде захист кланового капіталу, корумпованих схем виводу коштів з банківської сфери без сплати податків.

За нашою інформацією в першу хвилю кризи 2008-2009 років, коли курс долара зріс на 70 відсотків від курсової різниці, банки повинні були сплатити біля 20 млрд. доларів податків. Однак, очевидно, що ці кошти держава не отримала. Тим самим, банкіри та фінансисти завдали збитків Україні чи не більше, ніж попередня влада Януковича.

За даними НБУ капіталізація банківської сфери в порівнянні з 2008 роком (докризовий час) у 2012 року зросла в тричі і складала 1,5 трильйонів грн.

На жаль, не змінюється ситуація і з приходом нинішньої влади. Курс валют зріс на 50 і більше відсотків, в Україні є ще не погашено 4 млрд. доларів кредитів фізичних осіб (дані взяти з висновку експерта щодо Законопроекту 4895). За нашими підрахунками, банки мають прибуток у розмірі 2 млрд. доларів США (у національній валюті). З цих двох мільярдів не сплачено податок на прибуток, крім того банки отримали рефінансування з початку року на суму понад 63 млрд. грн. (лише за офіційною інформацією!). Саме кошти, витрачені на рефінансування за рахунок «станка», а не політична обстановка, привели до знецінення грошової одиниці України.

Декілька слів власне щодо самого законопроекту 4895. Він є потрібний і повинен бути прийнятий Верховною Радою України, однак потребує кардинального доопрацювання та прийняття в комплексі із ще кількома законопроектами.

Правильним є позиція законопроекту, що кошти повинні бути перераховані по курсу НБУ на момент видачі кредиту, та той факт, що законопроект передбачає списання пені і штрафних санкцій, які нараховані позичальнику, але не сплачені. Однак виникає питання, а як бути з тими позичальниками, які з останніх сил платили весь час пеню, штрафні санкції і комісії? На разі, законопроект вказує, що все, що було сплачене, не підлягає поверненню. В такий спосіб проект закону стимулює тих позичальників які не платили і не платять, заганяючи в ще більші борги законослухняних платників.

Не вирішено питання з тими позичальниками, проти яких уже існують рішення суду, які вступили в законну силу, або ведеться стягнення державною виконавчою службою. Нагадаємо, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території держави.

Законопроект передбачає добровільну передачу іпотечного майна іпотеко держателю; при цій умові банк зобов’язаний списати решту боргу. Однак не вирішено питання забраного і реалізованого заставного майна та залишеної після того заборгованості по рішенню суду чи виконавчому напису нотаріуса.
Законопроект забороняє передавати заборгованість новим кредиторам, але не вирішує проблему вже існуючих зобов’язань, проданих колекторським чи факторинговим компаніям (за окремими оцінками від 40 до 60 відсотків кредитів передано таким компаніям).

Наші пропозиції полягають в наступному:

1. Передбачити законодавчо створення постійно діючої незалежної комісію з числа окремих депутатів, представників НБУ, громадськості, правоохоронних органів по перевірці законності видачі валютних кредитів, джерела надходження валютних коштів за рахунок яких видано кредит (вважаємо, що банки тільки провели імітацію видачі валютних коштів, на справді по бухгалтерському обліку всіх банків проходить гривня, а не іноземна валюта).
2. Законодавчо доручити податковим органам перевірити банківські установи щодо сплати податку на прибуток по валютних кредитах в момент збільшення курсу 2008-2009 р.р. та 2014 р., а також в момент передачі (продажі) кредитного портфелю колекторам чи іншим компаніям з дисконтом.
3. Законодавчо зобов’язати податкові органи перевірити по кожному факту передачі боргу сплату новими кредиторами податку на прибуток, а також перевірити по кожному рішенню суду, яке виконано чи перебуває на виконанні, на предмет сплати по ньому стягувачем податків.
4. Заборонити законодавчо стягнення, комісій, так званих винагород, страхових платежів тощо, під час видачі кредиту та його обслуговуванні. Всі стягнуті до цього платежі зарахувати Позичальникам в сплату по тілу кредиту. Єдиною платою за користування кредиту є і має бути фіксована відсоткова ставка по всім кредитам, у тому числі і валютним.
5. Заборонити діяльність колекторських компаній на Україні, для чого разом з цим законопроектом прийняти законопроект №9379 «Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників», зареєстрований 01.11.2011року.
6. Прийняти закон, який би вводив кримінальну відповідальність за моральний тиск на особу (законопроект знаходиться у Верховній Раді України ще з 2009 року).
7. У поєднанні з даним законопроектом № 4859 прийняти запропонований народним депутатом Фурсіним І.Г. законопроект № 4091а «Про внесення змін до деяких законів України (щодо викупу предмета іпотеки)», тільки під цей закон мають попадати не тільки іпотекодавці, які не можуть платити валютні кредити, але й особи, що взяли кредит в гривнях але втратили джерело прибутку.
8. Зобов’язати банки проводити реструктуризацію та змінювати графік погашення кредиту виходячи із реальних доходів позичальника не залежно від валюти фінансування.
9. Сплатити компенсацію або надати соціальне житло позичальникам, які втратили з 2008 по даний час іпотечне майно, яке було єдиним житлом позичальника, який отримав кредит у валюті.
10. Зобов’язати НБУ ввести типові кредитні договори, додаткові угоди, і заборонити банкам їх змінювати.

Голова координаційної ради
Асоціації анти колекторів та правозахисників України
«Ваша Надія» Ф.Ю.Олексюк

Співголова Народного Люстаційного Комітету С.І. Пачковський